Маршрути: ВАВЕЛЬСЬКИЙ ПАГОРБ
Репрезентаційні королівські кімнати

Головна виставка замку, яка включає в себе три кімнати на першому поверсі і репрезентаційні зали на третьому поверсі палацу. В трьох кімнатах на першому поверсі, де знаходилися приміщення краківських управляючих, збереглася ренесансова стеля з модринових балок.

Зали на третьому поверсі використовувались для проведення різних придворних мироприємств. Більшість з них носить сугубо ренесансовий характер, за винятком залів в північній частині палацу, що мають бароковий декор. Там збереглися портали і перекриття з міжвоенного періоду (1918-1939). Самим відомим інтерьєром палацу являється Посельський зал, де кесонова стеля прикрашена різьбленими головами, званими "Вавельськими головами", які виконав Себастьян Тавербах в 1540 році. Збереглося їх тільки 30, а було 196.

В залах замку знаходяться безцінні вироби мистецтва. До найцінніших з них належить колекція фламандських шпалер, які називаються “Аррасами” і були виконані в майстернях брюссельських ткачів, по проекту видатного художника Мішеля Коксі, на замовлення польського короля Сигізмунда Августа в 1550 році. Коллекція сьогодні нараховує 138 тканин і являється найбільшим і найціннішим зібранням в Європі. Вражають своїм декором також Турнірний зал з настінним фризом Ганса Дюрера з ХVI ст., Зал Перегляд військ, Зал під птицями, Сенаторський зал та ін. Крім цього, в залах виставлені ренесансові меблі, а стіни прикрашені картинами і портретами польських монархів та історичних героїв.

Приватні королівські Апартаменти

Включають в себе кімнати на другому поверсі замку: королівську спочивальню, особисті кімнати королівського оточення і кімнати для гостей. В кімнатах для королівських гостей збереглася кесонова стеля декорована поліхромією з 1530 року. Особливу увагу привертають готично-ренесансні портали, виконані майстром Бенедиктом в 1525 році. Оснащення з епохи Відродження, серед картин цінні твори Сімоне Мартіні, Бернарда Дадді і Джакорра дель Селлайо.

Картина “Пані з горностаєм” пензля Леонардо да Вінчі

“Хто її побачить – хоча буде вже за пізно, щоб побачити її живою – скаже: цього достатньо, щоб зрозуміти, чим є натура і мистецтво”.

Ці слова про “Пані з горностаєм” пензля Леонардо да Вінчі написав Бернард Беллінціоні придворний поет герцога Мілану Людовіко Сфорца. На думку багатьох дослідників, зображує Чечилію Галлерані – коханку Людовіко Сфорца і написаний по дорученню герцога близько 1490 року. Пані з горностаєм, власність Фонду Князів Чарториських в Кракові, являється самою цінною картиною в польських зібраннях і однаєю з самих цінних в світі. В Королівському Замку на Вавелі займає найгарніший ренесансовий зал в Польщі, з прекрасним еркером авторства Франциска з Флоренції, з першої половини ХVI століття. Картина залишиться в Королівському замку до закінчення ремонтних праць в Музеї Князів Чарториських.

Королівська скарбниця

В першому залі, названому на честь короля Казимира Великого, представлена велика коллекція ювелирних виробів (III-ХVIII ст., в тому числі, романський кулон знайдений на пагорбі), середньовічні літургічні судини, ювелірні вироби польських правителів (пара свічників з гербами Стефана Баторія, шахівниця після Сигізмунда III, посудина у формі орла з застави Яна Казимира, зображення Августа III Саксонського в корпусі з алмазів та ін.), а також церемоніальні судини і годиники з ХVI-ХVIII столітть, польські медалі та ордени: Білого Орла і Святого Станіслава. Другий зал названий на честь Ядвіги і Ягайлло, тут знаходяться найцінніші реліквії: “Щербинець”- коронаційний меч польських королів і меч Сигізмунда I Старого. За легендою під час однієї з битв перед королем з'явився Ангел і сказав, що поки меч в руках польських королів, вони будут перемагати. З того часу під час коронації “Щербинець” завжди передавався новому королю – від Владислава Локетка до Станіслава Августа Понятовського. Зал у вежі Сигізмунда III, є місцем експозиції почесних ознак Яна III Собеського: плащ Кавалера Ордену Святого Духа, капелюх і церемонійний меч. У залі з парадною зброєю знаходяться особливі трофеї з Битви з під Відня, також можна оглянути мілітарія з військового арсеналу Яна III Собеського у Жовкві.

Арсенал

Виставку відкриває зал, в якому представлена древкова зброя і двуручні мечі. Найбільшу частину єкспонатів складають алебарди, використовуванні палацовою охороною, деякі прикрашені гербами правителів. Слідуючий зал займають лицарські обладунки. Особливу увагу слід звернути на чудовий, з точки зору конструкції і естетики, турнірний обладунок з Двору Артуса у Гданську, близько 1490 року. Далі переходимо до залу, де знаходяться середньовічні мечі, рапіри, шпаги та колекція польських шаблі, а також відвідуємо зал, присвячений стрілецькі та метальні зброї.Тут можна побачити рушниці, аркебузи, мушкети, пістолети. Цікаві також призначені для полювання арбалети. Заключна частина виставки представляє стволи гармат і гаубиці - від малих до великих польових. Також тут розчіплені копії хоругв військ, що перемогли хрестоносців в битві під Грунвальдом в 1410 році, серед них хоругва Великого магістра Тевтонського ордену Ульріха фон Юнгінгена.

Це одна з найбільших в Польщі колекцій зброї.

“Вавель зниклий”

Археологічно-архітектурний резерват, де збереглася частина будівлі 1000 літньої давності - ротонда святих Фелікса і Адауктуса, тут також находяться архітектурні фрагменти колишнього готичного замку, ренесансної королівської кухні. На виставці представлені результати археологічних відкрить на Вавельському пагорбі, фрагменти архітектурних скульптур, середньовічні прикраси, колекція ренесансових і барокових кахель з XVI/XVII ст., з печей розташованих в кімнатах королівського палацу. Крім того, тут можна подивитися “Віртуальну реконструкцію вавельського пагорбу романського періоду в Х-ХII століттях”.

Виставка “Мистецтво Сходу в Вавельській колекції”

Єкспонати представлені на виставці відбивають особливість польських смаків і звичаїв, яві формувалися під впливом військових та торгівельних відносин з країнами Близького Сходу. Дякуючи цим стосункам до польського побуту проникали вироби художнього мистецтва Туреччини, Криму, Кавказу, Ірану, Персії – коври, шовки, гобелини, зброя, парадні сідла, які стали предметами кожноденного і святкового використання на королівському дворі і серед шляхти. Найголовнішою частиною виставки являються трофеї і пам'ятки, повязані з битвою під Віднем (12 вересня 1683 року), коли польська армія на чолі з Яном III Собеським перемогла турецьку армию на чолі з Кара-Мустафою.

Кафедральний Собор

Під покровительством святих Станіслава і Вацлава. Це місце коронації і вічного спочинку польських королів, а також являється Пантеоном для видатних діячів польської держави. В соборі знаходяться реліквії св.Ядвіги і єпископа мученика св.Станіслава. Побудований був в XI-XII століттях, але з тих часів збереглися лише частина башти Срібних дзвонів і крипта св. Леонарда. Сьогоднішню будівлю в готичному стилі споруджено в XIV столітті. У центрі собору розташовується “Вівтар Батьківщини” (Ara Patriae), на який польські королі покладали військові трофеї. Тут же знаходяться королівські саркофаги і гробниця Казимира Ягеллона створена Вітом Ствошем.

В одній з 3-х башт міститься найбільший в Польщі, до недавна, дзвін Сигізмунд (Зигмунт) від імені свого фундатора Сигізмунда I Старого з 1520 року. Він дзвонить в дні головних свят.

Музей Кафедрального Собору ім.Йоана Павла II

Місце де зібрані історичні пам'ятки, гробові королівські регалії, вбрання і посуд для літургії, текстильні вироби, картини, скульптури, а також речі подаровані для Кафедрального Собору Римським Папою – Йоаном Павлом ІІ.

Печера дракона

Легендарна печера утворилася у вапняковій скелі близько 12 мільйонів років тому. Загальна довжина підземелля складає 270 метрів, з яких 81 м – туристичний маршрут. Біля виходу стоїть скульптурне зображення дракона, а з його пащі виривається вогонь, що викликає надзвичайне захоплення у туристів, особливо у дітей. За легендою, в ній жив страшний дракон, який вимагав собі в жертву найкрасивіших дівчат. Його зміг перемогти хитрістю один із синів короля Крака, засновника міста. Перша інформація про печеру, а також легенда, з'явилися в Польській Хроніці в XII / XIII столітті, завдяки литописьцю Вінценту. Це був один з найвідоміших ходів в замок.