Маршрути: КРАКІВСЬКЕ ГЕТТО 1941-1943

Єврейське гетто Кракова — одне з п'яти головних гетто, створених владою нацистської Німеччини в Генерал-губернаторстві під час німецької окупації Польщі в ході Другої світової війни. Метою створення системи гетто було відділення «придатних до роботи» від тих, хто згодом підлягали знищенню. Перед війною Краків був культурним центром, де проживало близько 68 тисяч євреїв.

У травні 1940 німецька окупаційна влада оголосила, що Краків стане «найчистішим» містом Генерал-губернаторства. Був відданий наказ про обширну депортацію євреїв з Кракова. З 68-тисячного єврейського населення було дозволено залишитися тільки 15 тисячам робітників і членам їх сімей.

Краківське гетто було засновано 3 березня 1941 у кварталі Подгуже. 15 тис. євреїв було розселено у районі, де раніше мешкало 3 тис. осіб. Район займав 30 вулиць, 320 житлових будинків і 3 167 кімнат. Як результат в одній квартирі мешкало по чотири єврейські родини.

Гетто було оточене стінами, що відокремлювали його від інших районів міста, в тих місцях, де не було стіни, знаходилися дротяні огорожі. Усі вікна та двері, що виходили на «арійську» сторону, були за наказом замуровані цеглою. Стіни гетто складалися з панелей, що мали вигляд могильних плит, це виглядало як зловісна ознака. Невеликі фрагменти стін збереглися і зараз.

13-14 березня 1943 нацисти під командою унтерштурмфюрера СС Амона Гета, коменданта трудового табору Плашув, провели «остаточну ліквідацію гетто». 8 тисяч євреїв, які вважалися придатними до роботи, були перевезені в концтабір Плашув. 2 тисячі євреїв, які вважалися непридатними до роботи, були вбиті прямо на вулицях гетто. Усі інші були відправлені в Аушвіц.

Екскурсія триває близько 4 годин